Мовна кухня митрополита Онуфрія.

Фільтруй базар

Замість вступу.

Приводом для написання цієї статті стала недавня відповідь Блаженнішого Митрополита Онуфрія на задане йому питання щодо богослужіння українською мовою. Прослухати цей запис без легкої усмішки мені не вдалось, але я пам’ятав хто це говорить, тому розумів, що “тут нічого немає”, як каже наш предстоятель. Ну дійсно, подумаймо, хто такий митрополит Онуфрій? Це людина, що народилась і виросла на Буковині, де є місцевий діалект, який відрізняється від літературної української мови як… гм… ну скажімо, доволі відрізняється. Як відомо, місцеві діалекти мають здатність в’їдатись у свідомість ще змалку, тому не дивно, що ще й досі в Блаженнішого присутня характерна для Чернівецької області діалектична вимова слів. Далі – академія – навчання в Москві, яке також не пройшло безслідно для нашого предстоятеля. Русизми так і рвуться назовні в його висловах. Ну і слов’янська мова, мова “красива, півуча, поетична…”, мова богослужінь також залишила свій слід на спосіб висловлювання владики. І як наслідок – те, що ми чуємо в записі. Тобто, мова митрополита Онуфрія – це мова простого народу Буковини плюс русизми, як наслідок навчання за кордоном плюс старослов’янізми з тривалої богослужбової практики. Повірте, будучи в Італії я спілкувався з людьми, які, розмовляючи, подумки змушені були перекладати з італійської на українську, хоча народились і виросли в Україні. Тому, я щиро дивуюсь, як, при монашеській частоті богослужінь, наш предстоятель ще не говорить слов’янською? В крайньому разі мова владики дає привід для стриманої посмішки, але аж ніяк для осуду.

Тепер про яєчню зміст відповіді.

І знову, на жаль, наші ЗМІ проштрафились, хоча це вже далеко не викликає таких бурхливих емоцій, як на початку їх брудної кампанії проти УПЦ. Я прослухав повністю відповідь митрополита Онуфрія (що пропоную, і навіть рекомендую зробити і вам, — посилання вище), там не було заборони використання української мови в богослужіннях. Всі ці заголовки в газетах, спічі не телебаченні в новинах – “побрехеньки старої Параски” – просто ще одна сенсація, яка так класно вписується в формат загального цькування УПЦ. Завжди в цьому випадку приводжу приклад Волині, де більше 60-ти парафій УПЦ звершують богослужіння українською мовою, і жоден з них не отримав офіційної чи неофіційної заборони це робити.

Що там було насправді? Як на мене були сказані ще страшніші слова: “…ми нічого не будемо міняти”. Якби ЗМІ зволили причепитись до цих слів, я перший був би їм вдячний, але цього вони не помітили. Чому? Тому що це не сенсація. Кому цікавий застій в церкві? Адже ортодоксальна церква має внутрішню природню прихильність до консерватизму. Тут ніколи не хочуть нічого змінювати, будь яка зміна проходить настільки повільно, що навіть протестанти визнають той факт, що з VI століття Православна Церква не змінилась.

Слова: “ми нічого не будемо міняти”, означають в даному випадку те, що в містах, де є можливість вибрати в який храм піти, в храмах УПЦ буде звучати церковнослов’янська мова, адже ті, що хочуть чути богослужіння українською, давно вже в КП. Книги видаватись не будуть, бо для міського (читай – київського) населення це не потрібно. А села… села якось викрутяться…
Це воістину страшно.

Слідкуючи за висловленнями у Фейсбуці єпископа Євстратія (Зорі), речника УПЦ КП, можна побачити, як той поряд з повністю здоровими висловлюваннями пише звичайнісіньку брехню, нібито про “ставлення митрополита МП Онуфрія до церковнослов’янської мови як до “Божого дару”, єдиної богослужбової мови УПЦ МП, а до української – як до “яєшні”. Прослуховуючи запис, ми чуємо, що митрополита обурила форма запитання: “коли богослужбові книги будуть переведені на рідну мову?” І він відповів: «Не путайте Божий дар з яєчнею (грішне з праведним), для нас церковнослов’янська така ж рідна, як сучасна мова». Тобто Блаженніший владика вважає, що українська мова – це сучасне продовження старослов’янської – і ці два варіанти однаково нам рідні. Про вірність його бачення цього питання нехай судять лінгвісти, але будьмо чесними, ніякого приниження чи шкоди для української мови цей вислів не несе.

Хочеться надіятись, що вислів митрополита Онуфрія – “квікати по-китайськи” – має те ж саме забарвлення, як і вислови “шпрехати по-німецьки” і “спікати по-англійськи”, а не те, яке хоче надати цьому “його фейсбучна святість” владика Євстратій. Але і в такому випадку для будь якого керівника має стати пріоритетом слідкування за своїми словами, адже за кожне слова ми дамо відповідь на Страшному суді, а керівники будуть мати проблеми ще й цьому житті..

Велике було моє здивування, коли я зрозумів яку “смакотну штучку”, який вислів митрополита Онуфрія пропустили і ЗМІ, і спікер УПЦ КП! Предстоятель УПЦ сказав щось типу:” я читав Євангеліє українською, але не все там зрозумів. Бо для розуміння Євангелія важлива не мова, а чистота серця”!!! Відчуваєте грозу в цьому вислові? Мурашки бігають по шкірі, як уявляю всі ті заголовки, які може видумати бурхлива фантазія владики Євстратія, вже не кажучи про журналістів. Ми розуміємо смирення монаха, але коли щось подібне зупиняло журналістів чи спікера УПЦ КП? Тому, підсумовуючи усе сказане плавно переходжу до слідуючого розділу цієї статті.

Поради…

…людям, що довіряють ЗМІ:

Друзі, ми знаємо, що російські ЗМІ частенько брешуть. Ви думаєте наші в цьому відношенні кращі? Будьте реалістами, — якщо ЗМІ можуть, виконуючи політичне замовлення, одного політика очорнити, а іншого розрекламувати, то точно те саме вони можуть зробити і у випадку з церквою. Будь-яку інформацію потрібно перевіряти першоджерелом, яким має бути дійсне першоджерело, а не та людина, яка “ніколи не бреше”. Тому вислови митрополита Онуфрія перевіряйте не на сторінці владики Євстратія.

…ЗМІ:

почніть вже самі себе шанувати, створіть щорічну нагороду “За найправдивіше висвітлення інформації”, чи щось в цьому роді (щось я розмріявся)…

…владиці Онуфрію (прошу пробачення за дерзновення):

Владико, з моєї сторони, напевно, смішно сподіватись, що ви це прочитаєте, але все таки: ви вже не просто монах, не просто молитвенник, ви – предстоятель однієї з найбільших Церков в Православному світі – слідкуйте за своєю мовою, бо в рухах повітря з ваших вуст прослідковується “ефект метелика” – часом страждають прості священики на простих парафіях, страждають також і віряни. Якщо у вас ще немає спічрайтера і іміджмейкера – найміть, якщо є (прошу ще раз пробачення) – звільніть, і найміть нових.

Великий Дюма вклав в уста свого героя безсмертні слова: “прислухайтесь до голосу народу, Ваша Величносте, він дуже схожий на грім”, голос Божий. Тому, прислухайтесь до голосу народу, Ваше Блаженство. Можливо через нього з вами говорить сам Господь.

…старенькій Парасці:

Шановний владико Євстратій…

Ні, не буду давати порад. Порадами їх не зачепиш. “Баби Параски” жили , живі , і будуть жити…

Залишити відповідь