Добре слово про ТСН

завантаження

Вже вкотре канал 1+1 крутить сюжет про скандальний День народження працівника єпархії в Одесі. Все більше  фактів і «фактів» цього святкування випливає на загал, дивує могильне мовчання Одеської єпархії, відсторонення від цієї ситуації керівництва нашої церкви. Коментарі владики Агафангела були б не зайві і можливо пролили б хоч трохи світла на темряву тієї вечірки. Слово на захист свого працівника, чи підтвердження тих принизливих фактів і рішучого засудження такої поведінки не звучить з вуст першоієрарха Одещини , як і будь яких видимих дій: ні звільнень, ні виключення зі списків студентів духовної семінарії тих її студентів, що були присутні на святкуваннях – нічого з вище переліченого, навіть якщо воно відбувається, не освітлене навіть офіційним сайтом Одеської єпархії. Може митрополит думає, що мовчання – найкраща реакція  в даному випадку і це такий собі стратегічний хід? Не хочеться обговорювати тут стратегічні вміння владики, але вкрай потрібно самим хоч постаратись тверезо оцінити ситуацію, що склалась.

Вже сам факт того, що на цей день народження були «запрошені» жінки легкої поведінки – факт огидний і заслуговує на осудження і на відповідні дії щодо працівника єпархії, що дозволив собі  порушити не тільки церковні канони, а й Божу заповідь, і щодо семінаристів, які будучи свідомі того, що відбувається, залишилися на святкуванні. Жодна семінарія не може повністю убезпечити себе від вступу до числа її студентів таких молодиків. На вступних екзаменах в душу кожному не заглянеш. Через це в кожній семінарії є відповідальні особи, робота яких інспектувати поведінку семінаристів як під час навчального процесу, так і поза ним. Тому часом буває, що на курс вступає 42 абітурієнти, а випускні дипломи одержують лише 28 випускників. Так було на моєму курсі і це нормальний процес відсіювання в основному за порушення нормативів поведінки. Звичайно, наші навчальні заклади такі події, як виключення зі списків, стараються не  афішувати, адже  нечисті на слово ЗМІ можуть піднести у поганому світлі будь-що, а тим більше, коли якийсь семінарист вийшов за рамки християнської моралі.  Для  деяких ЗМІ цей  шматок ще смачніший за корупцію і продажних політиків, які всім вже остогиділи. Це – сенсація, адже можна кинути тінь на найсвятіше – церкву – похитнути довіру людей до священства взагалі. Насправді подібних до цих хлопців тисячі  і кожен день відбуваються тисячі моральних падінь, починаючи від серійних вбивств, до  супружніх зрад  простих громадян і буденного ошуканства. Але найбільше вражає коли той, хто нібито прийшов служити Богу, порушує Його заповіді.

То що ж відбулось на святкуванні горезвісного дня народження? Відбулось ще одне падіння – огидне і нице, але ця бридота ніяк не кидає тінь на Церкву Христову, як не кинула на  Неї тінь Юдина зрада. А що кидає тінь на церкву (як організацію) — то це мовчання Одеського ієрарха, ця його дивна і така неефективна стратегія.

Про торт певно нічого говорити. Якщо це був просто жарт чи «прикол», як виразився один з семінаристів, то його невдалість доводить поява СБУ ще до розділення і «знищення шляхом поїдання» ДНРівського прапора, зображеного на верхній частині цієї здоби. А якщо це був не жарт – тут церковна оцінка не актуальна. Це політичні погляди, які також має оцінювати СБУ.  Хоча (це власне мої роздуми) краще вони провели б це як жарт, бо садити  за грати по причині поїдання торта на приватній вечірці…  У вас таке формулювання не викликає посмішку? Звичайно, якщо добре захотіти, можна виготовлення власноруч або замовлення  торта в магазині «За углом» заховати за поважними словами: «підрив національної безпеки України», а його поїдання кваліфікувати, як «прояв забороненої шани до заборонених символів заборонених організацій» і все-таки посадити цих злісних противників  Української державності. У всякому разі це мають вирішувати відповідні державні органи. Я лише скажу, що при такому розвитку подій церква нічого не втратить. Більше того: буде надія на покаяння як за жарти, так і за реальні вчинки цих молодиків в стінах відповідних закладів перевиховання.

Ну і зовсім нічого сказати про “бажання зв’язатись з Москвою по скайпі”. Бажання, бачте, річ непевна. Дехто, наприклад, в дитинстві бажає полетіти на луну, і тільки коли виростає, розуміє, що луна, то зовсім не луна а місяць, і що він не один, а насправді їх дванадцять. В правовій державі можна , звичайно, посадити і за бажання (чи наміри), але реальність бажань зазвичай дуже важко довести.

В даній публікації хочу висловити свою щиру вдячність працівникам ТСН.

Дивно говорити ці слова, адже вас, скажімо так, не поважають в нашому середовищі. Ваші деякі провокації, побрехеньки і плітки про УПЦ не завжди подаються впереміш з правдою. Але я реально вдячний вам. І вдячний не за вашу брехню, яка все одно зробить нас сильнішими, яка мобілізує церковну спільноту, заставляє шукати способи захисту, навчає людей діяти організовано і узгоджено. Ні, за це вам не подякую, бо ціль цієї брехні зовсім не та, щоб зробити нашу церкву сильнішою, а прямо протилежна цьому.

Я дякую вам за правду, яка, хто що б не казав, все-таки присутня в деяких ваших новинах про нашу церкву. І ця правда дозволяє нам очиститись від бруду в наших рядах. Від таких от семінаристів, для яких «світські втіхи» ще не втратили своєї привабливості, від недолугих політиків, що пнуться в єпархіальні працівники і від недолугих єпархіальних працівників, які пнуться в політики. Інколи від священиків, що поводяться як сепаратисти і від сепаратистів, що здаються священиками, та інших “деструктивних елементів”. Це властивість правди – вона очищає, вона лікує. І я вірю, що з часом це станеться і в цьому випадку , не в останню чергу за  допомогою ТСН. Тому я вдячний вам за вашу правду про нас, не зважаючи на те, що ціль її –  переважно така ж, як і у вашої брехні.

Чому ми маємо боятись правди? Церква – стовп і утвердження істини. Правду потрібно говорити навіть тоді, коли вона “очі коле”. Хай такі ЗМІ, як “плюси” вороже ставляться до нашої церкви, але ми повинні вміти приймати правду і від них. Католики кажуть, що ЗМІ допомагають їм очищатись від педофілії у лавах їхнього священства.  І вони визнають це за велике благо. Чи не те ж саме стосується і цієї ситуації? Церкві належить навчитись користуватись “послугами” таких ЗМІ, і їхні публікації та сюжети використовувати собі на благо, для очищення середовища всередині церкви. Звичайно потрібно також навчитись вчасно реагувати на подібні новини, приймаючи правду, якою вона б не була, а від брехні відхрещуватись голосно – так , щоб всі чули.

 прот. Олександр Климук

One Comment

  1. На сайті “Православіє в Україні” з’явився коментар до цих подій: http://orthodoxy.org.ua/data/pryamaya-rech-iz-odessy-igumenya-serafima-v-studii-programmy-zdravye-mysli.html

Залишити відповідь