У с.Граддя радість Престольного свята.

Три святителі на одній іконі. Це тільки на перший погляд вони різні. Насправді, їхні шляхи та подвиги були дуже схожими. Свт. Василій — суворий аскет і блискучий церковний адміністратор, єпископ, який не схилився під тиском світської влади, що нав’язувала йому спотворені погляди єретиків аріан. Свт. Григорій — його близький друг, який розділяв із Василієм роки навчання та молитву в пустелі, та з яким пліч-о-пліч боронив від аріан богословські істини. Обидва друга, ставши єпископами, всебічно турбувалися про свою паству, при цьому свт. Василій створив у кожному куточку своєї митрополії осередки соціальної турботи про бідних і знедолених. Тим самим займався й свт. Іоанн Златоуст, вдосконалюючи систему захисту нужденних та відстоюючи правду Божу в протистоянні з можновладцями.

Але головний спадок, який залишили ці троє святителів прийдешнім поколінням — це впорядкований чин Божественної літургії — засобу обожнення людини через Причастя тіла і крові Господа Іісуса Христа. І хоча третій учитель вселенський, Григорій Богослов, не створив власного літургійного чину, не можливо уявити собі обидві Літургії двох святителів без його богословських тез про Святу Трійцю.

Цього благословенного дня с.Граддя  Колківського благочиння відзначає своє Престольне свято.Адже один з сільських храмів присвячений трьом великим святителям Христової церкви – Василію Великому, Григорію Богослову і Іоанну Златоусту. З благословіння єпископа Волинського і Луцького Нафанаїла храмове торжество зібрало собор священиків на чолі з благочинним Колківської округи протоієреєм Петром Бугайчуком.

Основою свята стала Божественна Літургія( грец. “спільна справа”) – серце православного Богослужіння, під час якого здійснюється святе таїнство євхаристії, втілення (пресуществління) хліба і вина у Тіло і Кров Господню.Таїнство Євхаристії        ( грец. «подячна жертва») займає центральне місце у Православній Церкві. Воно складає головну частину літургії. Кожна літургія за своїм змістом є містичним повторенням Таємної Вечері, під час якої Христос роздав учням хліб і вино, втілені у свої Тіло і Кров, «…сие есть Тело Мое… сие есть Кровь Моя Нового Завета, за многих изливаемая» (Мк. 14.22-24).

На завершення, настоятель храму, священик Василь Махновець, подякував усім присутнім: священикам, хористам, прихожанам храму, паломникам за їх молитовну участь в день храмового свята. Усім богомольцям було виголошено Многоліття, а після спільного фото паломників чекали бутерброди та смаколики з теплим компотом. Приємно, що настоятель о. Василь впевнено веде свою паству до спасіння, його молитви і слова відзиваються любов’ю в серцях віруючих парафіян, єдиними устами лине молитва за мир в Україні та особисті потреби кожного, хто відвідує сільський храм.

Цитуючи заслуженого діяча мистецтв України протодиякона Дмитра Болгарського, можна сказати наступне: ” Ми дуже вдячні святителям Василію Великому, Григорію Богослову і Іоанну Златоусту за те, що як сказано в тропарі святителя Іоана Златоуста, вони “висоту смиренномудрія показали” на землі і дали нам у формі земній, літургічній земній формі, справжній досвід неба на землі.”

 

Залишити відповідь